- пробурмотіти
- див. пробурмотати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пробурмотіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пробурмотіти — [пробурмоут’і/тие] моучу/, моти/ш, мотиемо/, мотиете/; нак. моти/, моут і/т … Орфоепічний словник української мови
відбубоніти — ню/, ни/ш, док., перех., розм. Проговорити швидко й невиразно; пробурмотіти … Український тлумачний словник
пробубоніти — ню/, ни/ш, док. 1) перех. і без додатка. Невиразно, нерозбірливо промовити що небудь; пробурмотіти. || безос. || Монотонно, неголосно прочитати що небудь. 2) неперех. Почутися, долинути (про голос) … Український тлумачний словник
пробурмотати — очу/, о/чеш і пробурмоті/ти, очу/, оти/ш, перех. і без додатка. Док. до бурмотати, бурмотіти … Український тлумачний словник
прохарамаркати — дієслово доконаного виду пробурмотіти зневажл … Орфографічний словник української мови